▫️Якщо переглянути перелік категорій осіб, які не підлягають призову, визначений ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, то можна дійти висновку, що релігійні переконання не надають людині права на відстрочку. Крапку в цьому питанні поставив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 13 червня 2024 року по справі № 601/2491/22.
▫️Відповідно до обставин справи чоловік, який належить до християнської спільноти, звернувся до ТЦК та СП із заявою про звільнення його від призову або ж направлення на альтернативну (невійськову) службу. Однак представники ТЦК відмовили у задоволенні вимог військовозобов’язаного та вручили йому бойову повістку.
У зв’язку неявкою чоловіка було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
▫️Розглянувши обставини справи, суд першої інстанції визнав невинуватим військовозобовязаного.
▫️ Натомість апеляційний суд при перегляді вироку місцевого суду ухвалив у справі новий вирок, яким встановив вину чоловіка і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років.
У свою чергу Верховний суд зазначив, що можливості заміни військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період законодавство не визначає.
Тобто жодні релігійні переконання не надають придатному до військової служби громадянину України права на відстрочку під час мобілізації.
Крім того, Верховний суд звернув увагу, що призов на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що людина повинна брати до рук зброю. Такий військовозобов’язаний, зважаючи на його релігійні переконання, може брати участь у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та здійсненні інших робіт, не пов’язаних із використанням зброї.
З огляду на це, чоловік з релігійними переконаннями був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Детальніше: Постанова Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 червня 2024 року по справі № 601/2491/22.