Проблеми з виплатами одноразової грошової допомоги родинам загиблих оборонців

1. Немає чітко встановлених строків розгляду документів у НГУ, ДПСУ, а от у ЗСУ вже діє наказ МОУ № 45, який чітко регламентує строки розгляду документів, хотілося б конкретику для цього процесу і для інших Сил оборони.
2. Для отримання одноразової грошової допомоги необхідне рішення військово-лікарських комісій, однак строки, в межах яких ВЛК має розглядати документи, не встановлені, це призводить до затримок з отриманням ОГД та пенсій. Тим часом ВЛК завалені документами, тож розглядати їх можуть довше.
3. Багато випадків самогубств військових, внаслідок чого родини не отримують майже ніяких виплат, хоча часто до самогубств призводить саме психічний стрес під час бойових дій, однак це залишається поза увагою держави.
4. Проблеми з фінансуванням виплат в державі та як наслідок – затримки та розстрочення платежів ОГД.
5. Навіть якщо наявність алкоголю в крові не могла стати причиною смерті військового, родину все одно позбавляють виплат і доказувати протилежне доводиться в судах за допомогою адвокатів.
6. Немає чітко встановлених строків, у які військові частини зобов’язані надавати відповіді на запити ТЦК та СП щодо документів для оформлення виплат родичам. А це призводить до затримок оформлення ОГД, пенсій тощо.
7. МОУ не резервує частку ОГД для тих, хто на момент настання права на виплату намагається довести батьківство загиблого військовослужбовця через суд. Типова ситуація: у військового є кохана жінка, він пішов на фронт, але шлюб укласти вони не встигли, чоловік гине, після його смерті народжується дитина. Закон гарантує родині загиблого виплату в розмірі 15 мільйонів гривень. Якщо батьки військового не визнають ані дитину, ані “цивільну” дружину сина, всю суму отримують саме вони, тоді як мати дитини змушена звертатися до суду, щоб встановити батьківство. В результаті дитина фактично втрачає шанс на свою законну частку. Закон дозволяє потім судитися з батьками загиблого за перерозподіл коштів, але на практиці, якщо гроші вже витрачені, повернути їх майже неможливо. Особливо це стосується НГУ та ДПСУ.
8. Відсутність розуміння в комісії Міноборони України можливості отримання ОГД дітьми. Вже маємо багато рішень судів, в яких доказано, що повнолітні діти мають право на ОГД, в той же час МОУ говорить, що отримати виплату можуть тільки утриманці.
9. Родичі загиблих часто не знають, де отримати повний перелік документів, необхідних для оформлення виплат. Водночас окремі ТЦК та СП уже запровадили практику надання простих і зрозумілих пам’яток із необхідним переліком, це справді ефективно працює, суттєво полегшуючи процес подання документів.
10. Проблема з оформленням документів загиблих в ГУР МОУ, бо часто сім’ї загиблих оборонців просто не розуміють, куди саме мають подавати документи.
11. Якщо родичі загиблого перебувають за кордоном, подати документи для виплат їм складно і ця проблема давно потребує вирішення, має з’явитися технічна можливість подати документи в електронному форматі.
12. Громадяни рф не усунені від отримання ОГД. Маю випадок, коли серед документів на виплату отримав копію паспорта матері загиблого і виявилося, що вона громадянка рф. В такій ситуації виплата для неї все одно зарезервована.
13. Позиція МОУ про те, що родина не має право на виплату 15 мільйонів у разі смерті від захворювань, а не поранення. Навіть незважаючи на те, що захворювання пов’язані з захистом Батьківщини та спричинені участю в бойових діях. На даний час зразкова справа про таку проблему розглядається у Верховному Суді.
14. Не існує ефективного механізму, який би дозволив усунути від отримання ОГД батьків, які фактично ані дня не брали участь у вихованні дитини з моменту її народження (зокрема й фінансово), але офіційно не були позбавлені батьківських прав. Дізнавшись про загибель сина, вони також подають документи на виплату, бо юридично мають на це право.
15. Родичі загиблих громадян рф, які воювали добровольцями в складі ЗСУ, не мають право на отримання виплат, якщо мають громадянство рф, при цьому досить часто вони довгий час живуть в Україні та не можуть отримати українське громадянство (вже маю декілька звернень матерів загиблих).
16. Проблеми підтвердження статусу загиблих добровольців, оскільки в 2022 році люди поспішали на захист Батьківщини, їм видавали зброю, але не всіх встигали оформити у військових частинах. А після загибелі таких захисників деякі ТЦК та СП говорять щось на кшталт «не знаємо, як він і що захищав, але в нас ця людина не значиться».
17. Від поранень та відсутності адекватного лікування військові самовільно залишають військові частини, а якщо помирають від ран, у висновку ВЛК може бути зазначено, що смерть «не пов’язана з захистом Батьківщини», а настала під час кримінального правопорушення «СЗЧ». Це означає, що родина загиблого оборонця не отримає виплати.
18. Іноді в бюрократичному бардаку військовому присвоюють статус «СЗЧ», а він загинув на одній з позицій і тіло не забрали з поля бою. В такій ситуації родина не отримує ніяких виплат і потім вимушена захищати свої права в суді.
19. Бракує посад фахівців, які мають системно працювати з родинами загиблих по оформленню документів за принципом «єдиного вікна».
20. Низка військових частин ігнорують звернення родичів загиблих та адвокатські запити і покарань для таких військових частин немає.