Колишній курсант розірвав контракт про навчання. Військова академія вимагала відшкодувати близько 31 тисячі гривень та надала строк, протягом якого це можна зробити добровільно. Хлопець відмовився відшкодувати витрати добровільно, тому навчальний заклад звернувся до суду.
Матеріали справи містять докази того, що курсант взяв на себе обов’язок з відшкодування витрат на навчання. Проте немає відомостей та доказів для підтвердження строку, протягом якого потрібно було виконати таке зобов’язання.
Загальний розрахунок коштів відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта, не містить строку (графи у розрахунку не заповнені), протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.
Також колишній курсант не отримав в тому порядку, який передбачено законом, вимогу-пропозицію навчального закладу, яка містила строки та порядок відшкодування витрат. У матеріалах справи є підтвердження того, що вимога-пропозиція була направлена Укрпоштою, але відправлення не вручене під час доставки, тому що адресат був відсутній за вказаною адресою.
Суд дійшов висновку, що відсутні докази повідомлення курсанта про строки на добровільне відшкодування витрат на навчання, а також письмової відмови курсанта.
Дані факти свідчать про те, що така обставина як «відмова у добровільному відшкодуванні витрат на навчання» не настала. Як наслідок у Військової академії не розпочався відлік часу, протягом якого вона може звернутися до суду з позовом про стягнення витрат на навчання, які не відшкодовані добровільно у визначений строк.
Таке рішення ухвалив Рівненський окружний адміністративний суд 22 квітня 2024 року по справі №460/26631/23.