▫️Чоловіка звинувачували в кримінальному правопорушенні, яке передбачене ч. 5 ст 407 ККУ, а саме нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
▫️Прокурор зазначив, що військовий проходить службу за мобілізацією. Але, бажаючи ухилитися від проходження служби, чоловік вчасно не повернувся з відпустки до розташування військової частини.
▫️Пояснюючи свої дії, військовий зазначав, що під час перебування у відпустці, в нього виникли проблеми зі здоров’ям. У зв’язку з чим чоловік був змушений звернутися до лікарні та був прооперований, про що повідомив командування та надіслав їм медичні документи. Весь цей час чоловік перебував під наглядом лікарів та повідомляв про хід лікування військову частину.
▫️Після повернення в частину продовжив службу. Через півтора місяця після повернення військовий був взятий під варту.
▫️Розглянувши матеріали справи, суд вказав, що військова частина, в якій обвинувачений проходив службу, була обізнана про місце перебування військового, та мала інформацію про стан здоров’я чоловіка. Відповідно до наказу військової частини чоловік мав повернутися до служби 19.05.2023. За інформацією, яку надала сторона обвинувачення, чоловік повернувся 17.05.2023, тобто на 2 дні раніше.
Окрім того, суд вказав, що поважними причинами нез’явлення вчасно на службу можуть бути: хвороба військовослужбовця, його родичів, перешкоди стихійного характеру, поломка транспортного засобу та інші причини. Питання щодо наявності поважних причин нез’явлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.
▫️Суд визнав невинуватим військового у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 407 ККУ.
Таку позицію висловив Балаклійський районний суд Харківської області 7 серпня 2024 року у справі № 610/252/23.