Дружина загиблого оборонця звернулася до суду через те, що Міністерство оборони України протиправно не призначило їй та її сину одноразову грошову допомогу. Вона зазначила, що її чоловік-резервіст помер внаслідок хвороби, набутої під час виконання військового обов’язку на навчальних зборах. У зв’язку з цим, позивачка та її син уповноважені одержати одноразову фінансову підтримку в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті).
Розглянувши матеріали справи, суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позовні вимоги та зобов’язали Міністерство оборони України повторно розглянути заяву жінки про нарахування виплат.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, вказавши, що оскільки смерть сержанта запасу настала вже після завершення навчальних зборів, то вона не пов’язана з проходженням служби. Тому дружина та син позбавлені можливості отримати одноразову компенсацію.
Переглянувши матеріали справи, Верховний Суд зауважив, що стан здоров’я резервіста погіршився протягом набуття та удосконалення навичок по забезпеченню оборони держави. Зважаючи на це, смерть оборонця слід вважати пов’язаною з проходженням військової служби (у резерві).
Більше того, Верховний суд встановив, що дружина померлого військовослужбовця та її син належать до переліку членів сім’ї, передбаченого статтею 16-1 Закону №2011-XII, які уповноважені отримати одноразову грошову допомогу.
Отже повторний розгляд заяви про призначення та виплату позивачці та її сину одноразової фінансової підтримки є необхідним для відновлення її порушених прав.