До суду з позовом до ТЦК та СП звернувся військовозобов’язаний. В заяві чоловік просив скасувати рішення ТЦК та СП про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
В обґрунтуванні своїх вимог він зазначив, що його батько має інвалідність, та відповідно до закону (чинного на момент звернення до суду) чоловік має право на відстрочку. Для реалізації цього права чоловік звернувся до ТЦК із заявою та додав до заяви підтверджуючі документи, зокрема довідку про те, що дружина батька перебуває за кордоном та не може його утримувати.
Через деякий час заявник отримав відповідь з “військкомату” про те, що він не має права на відстрочку, адже не було доведено відсутність інших людей, що зобов’язані утримувати батька.
Такі дії представників ТЦК чоловік вважав порушенням своїх прав, та у зв’язку з цим був змушений звернутися до суду.
Розглянувши матеріали справи, суд вказав, що обов’язок утримувати непрацездатного батька зокрема покладений на його дружину, якщо вона працездатна.
Відповідно до законодавства працездатними вважаються люди віком від 16 років, які живуть в України, та за здоров’ям здатні працювати.
Висновок суду: дружина батька не є працездатною в розумінні українського законодавства, адже проживає за межами країни.
Враховуючи вищевикладене, суд скасував відмову в наданні відстрочки, та зобов’язав ТЦК та СП повторно розглянути заяву чоловіка з урахуванням висновків суду
Таку позицію висловив Вінницький окружний адміністративний суд у справі № 120/16466/23.