До суду з позовом звернувся чоловік. В заяві він просив визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду його заяви на відстрочку, та зобов’язати розглянути вказану заяву.
Свої вимоги військовозобов’язаний обґрунтував тим, що він звернувся з заявою про надання відстрочки до ТЦК на підставі того, що його дядько є особою з інвалідністю 1 групи та потребує постійного догляду. Чоловік вказав, що інших рідних у дядька немає. Крім того, до заяви було додано всі необхідні документи, що підтверджують його право на відстрочку. Керуючись вимогами законодавства, заяву він направив поштою.
У відповіді на цю заяву представники ТЦК зазначили, що особа має особисто звернутися до ТЦК та СП для отримання відстрочки, та мати при собі оригінали документів, які були додані до заяви.
Розглянувши матеріали справи, суд вказав, що законодавство не вимагає особистого відвідування ТЦК та СП для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
Таким чином, суд вважає,що чоловік дотримався процедури особистого подання (направлення) заяви на відстрочку та документів.
Враховуючи вищенаведене, суд задовольнив позовні вимоги чоловіка.
Таку позицію висловив Тернопільський окружний адміністративний суд у рішенні від 5 серпня 2024 року