Відповідно до обставин справи чоловік звернувся до суду в зв’язку з тим, що військова частина не виплатила йому в повному обсязі додаткову винагороду.
Він зазначив, що під час бойових дій зазнав травми (поранення), внаслідок чого перебував на стаціонарному лікуванні. Однак військова частина протиправно сплачувала йому фінансову підтримку в зменшеному розмірі.
Розглянувши обставини справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, обгрунтувавши це тим, що оборонець має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я у зв’язку з травмою, пов’язаною із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись із таким рішенням, військова частина подала апеляційну скаргу, вказавши, що військовослужбовець перебував на лікуванні з захворюванням, а не через поранення (контузією, травмою, каліцтвом) як передбачає Постанова Уряду №168.
Переглянувши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що чоловік проходив лікування саме через акубаротравму, якої зазнав під час оборони держави, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Тому військовослужбовець має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень.
Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін та зобов’язав військову частину відшкодувати оборонцю додаткову винагороду в поному обсязі пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.