Згідно обставин справи, чоловіка засуджено за те, що він, будучи військовозобов`язаним і придатним до військової служби, без поважних причин не прибув для відправки його на проходження військової служби.
Вироком суду першої інстанції чоловіка визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК та звільнено від відбування покарання. Однак, судом апеляційної інстанції таке звільнення скасовано.
Не погоджуючись із рішенням суду, захисник чоловіка подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що суд не врахував дані про особу, який раніше не судимий, працює, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, беззаперечно визнав вину.
Розглянувши матеріали справи, суд касаційної інстанції наголосив, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні – збройною агресією російської федерації та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений чоловіком умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
У зв’язку із наведеним, суд касаційної інстанції не задовольнив касаційну скаргу та залишив вирок суду апеляційної інстанції без змін.
Детальніше: постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 641/1067/23 від 15 листопада 2023 року.