Під час дії воєнного стану звільнення військовослужбовців зі служби можливе лише з підстав, прямо передбачених законом. Однією з таких підстав є сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначено ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
З яких підстав можна звільнитися зі служби?
Звільнитися можна у разі:
- військовослужбовці-жінки – у разі вагітності;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною: до 3 років або до 6 років – якщо дитина потребує домашнього догляду (за медичним висновком);
- дружина, якщо обоє з подружжя проходять військову службу та мають дитину (дітей) до 18 років;
- військовослужбовці, які утримують трьох і більше дітей до 18 років (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів понад 3 місяці);
- військовослужбовці, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків: помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або визнаний безвісно відсутнім чи померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі або якщо особа самостійно виховує дитину (за рішенням суду чи відповідним записом про батька);
- військовослужбовці, які є: усиновлювачами; опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями – якщо на їх утриманні перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, до 18 років;
- виховання дитини з інвалідністю до 18 років, якщо немає інших осіб, зобов’язаних її утримувати;
утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I або II групи; - виховання дитини з тяжкими захворюваннями або станами (онкологія, ДЦП, цукровий діабет I типу, тяжкі ураження нервової системи, потреба у трансплантації, паліативна допомога тощо), якщо: інвалідність не встановлена, відсутні інші працездатні особи, зобов’язані утримувати дитину,
необхідність постійного догляду за дружиною або чоловіком з інвалідністю:
I або II групи; III групи – у разі онкології, психічних розладів, ДЦП, ампутацій або втрати органів;
необхідність постійного догляду за батьками або батьками подружжя з інвалідністю I або II групи за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; - необхідність постійного догляду за членом сім’ї другого ступеня споріднення з інвалідністю I або II групи за аналогічних умов;
- здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, якщо інші опікуни відсутні;
якщо близькі родичі загинули або зникли безвісти під час участі в АТО, ООС або під час відсічі збройної агресії рф у період воєнного стану; - якщо близькому родичу посмертно присвоєно звання Герой України за події Революції Гідності.
Який порядок подання рапорту на звільнення?
Рапорт на звільнення можна подати паперово або електронно.
Паперовий рапорт має містити:
- посаду та ПІБ командира, якому адресовано рапорт;
- назву документа (“Рапорт”);
- опис конкретних сімейних обставин, що дають право на звільнення;
- перелік доданих документів на підтвердження підстав;
- посаду, військове звання та персональні дані військовослужбовця;
дату складання та підпис.
Електронний рапорт подається через застосунок “Армія+”: заповнюються персональні дані у наданій формі, вказується ID безпосереднього командира для направлення рапорту, документ підписується кваліфікованим електронним підписом.
В будь-якому випадку командир частини зобов’язаний розглянути рапорт і дати відповідь: або погодження звільнення або мотивовану відмову з зазначенням причин.
3. Які строки розгляду рапорту для звільнення з військової служби за сімейними обставинами?
Розгляд рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами здійснюється у строк не більше 14 днів.
4. Що робити, якщо командир військової частини відмовив у звільненні?
В такому випадку необхідно отримати письмову відмову з обґрунтуванням причин відмови і звертатися до суду з адміністративним позовом.