Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння

Ви можете бути абсолютно тверезим, але через хвилювання, принципові міркування чи поради знайомих відмовитись від огляду на стан сп’яніння, не розуміючи наслідків такого рішення.

Законні підстави для проведення огляду

Після зупинки транспортного засобу поліцейський має право запропонувати водієві пройти перевірку на стан сп’яніння але виключно за наявності обґрунтованих підозр.

Відповідно до спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України підставою для здійснення огляду є такі ознаки:

• відчутний запах алкоголю з рота;
• порушення здатності координувати рухи;
• сплутаність або нечіткість мовлення;
• помітне тремтіння рук;
• раптові зміни кольору шкіри обличчя;
• поведінка, що не відповідає ситуації;
• надто звужені або розширені зіниці, що не
• реагують на зміну освітлення;
• та інші ознаки, зазначені в цьому наказі.

Що вважається відмовою

Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп’яніння

Відповідальність за відмову від проходження огляду така сама, як і за керування у нетверезому стані, передбачена статтею 130 КУпАП. Це означає, що наслідки за ці порушення ідентичні, незалежно від того, перебували ви у стані сп’яніння чи ні.

Розмір штрафу та строк позбавлення права керування транспортним засобом визначаються кількістю та частотою відмов.

*НМДГ – неоподатковуваний мінімум доходів громадян (складає 17 грн)

Чому відмова — вкрай невигідний сценарій

У більшості випадків юридичний захист у суді базується на процедурних порушеннях співробітників поліції, а не на стані сп’яніння водія. Адвокату важливо виявити якнайбільше помилок і неточностей при складанні протоколу, проведенні огляду тощо.

Коли водій відмовляється від проходження перевірки, він автоматично забирає у юриста частину фактів, які б могли свідчити про порушення поліцейським процедури проведення огляду.

Проте в деяких випадках водію краще відмовитися від огляду на місці для того, щоб пройти його відповідно до встановленого законом порядку у медичному закладі під наглядом адвоката.

Тому важливо звернутися за юридичною допомогою якомога швидше.

Види огляду для виявлення стану сп’яніння

У Наказі МВС–МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 визначено два типи огляду на стан сп’яніння, відмова від проходження будь-якого з них вважається порушенням згідно зі ст. 130 КУпАП.

1. Огляд поліцейськими на місці зупинки за допомогою технічного засобу — проводиться з застосуванням сертифікованого приладу, дозволеного МОЗ та Держспоживстандартом, в присутності двох свідків або з відеофіксацією.

2. Огляд у закладі охорони у здоров’я — проводиться у медичних закладах, затверджених МОЗ у випадках, якщо водій відмовився проходити тест на місці або є сумніви щодо його результатів. Здійснюється лікарем або фельдшером, який має на це повноваження у відповідності до чинного законодавства.

Стратегія юридичного захисту при відмові від проходження огляду на стан сп’яніння

Оскаржити постанову про покарання за відмову пройти огляд можливо, але це вимагає від адвоката глибокого знання процесуальних норм та практики.

Ключові напрямки захисту, які застосовують юристи у своїй практиці

1. Аналіз законності вимоги про перевірку. Чи було порушення з боку поліцейського на цьому етапі?
2. Виявлення суттєвих порушень процедури. Встановлення правильності заповнення документів тощо.
3. Докази порушень. Запити на отримання відеозаписів, показань свідків, записи чи свідчення пасажирів.
4. Пошук формальних помилок у документах. Відсутність обов’язкових реквізитів, невідповідність заповнених даних, відсутність підписів.
5. Побудова правової позиції. На підставі виявлених порушень готується позиція для суду, спрямована на доведення недотримання закону поліцією та відсутності складу правопорушення.
6. Представництво інтересів у суді. Професійне викладення позиції, постановка запитань свідкам, клопотання, подання апеляцій.

Мета — скасування постанови суду, а разом з нею і покарання за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. На практиці успіх часто залежить від доказів процедурних порушень.
Завдання адвоката — знайти та надати такі докази.