Члени сім’ї загиблих військовослужбовців мають законне право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Однак на практиці члени сімей часто стикаються з безпідставними відмовами у призначенні цієї виплати. Підставою для відмови Міністерство оборони України зазвичай зазначає те, що у крові загиблого під час токсикологічної експертизи виявлено алкоголь, трактуючи це як перебування у стані сп’яніння.
Разом із тим судова практика останніх місяців демонструє: сам факт наявності алкоголю в крові не є доказом, що смерть військовослужбовця настала через дії у стані алкогольного сп’яніння або вчинення ним правопорушення.
Суди вимагають від Міністерства оборони доведення причинно-наслідкового зв’язку між сп’янінням і загибеллю, і за його відсутності визнають такі відмови протиправними та незаконними.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/6805/25 від 14 жовтня 2025 року визнано протиправною відмову у призначенні одноразової грошової винагороди матері загиблого військовослужбовця.
Відповідно до обставин справи, жінка звернулася до суду після того, як їй відмовили у виплаті допомоги. У рішенні Міністерства оборони причиною відмови зазначалося, що її син нібито перебував у стані алкогольного сп’яніння (відповідно до лікарського свідоцтва про смерть, смерть настала “внаслідок нещасного випадку поза виробництвом; хвороба, що призвела до смерті ТБ1.1 а) токсична дія метанолу; Х45 г) випадкова дія та отруєння алкоголем)”.
Розглянувши подану позовну заяву, суд наголосив, що Міністерство оборони України не надало доказів, що військовослужбовець був притягнутий до адміністративної відповідальності або що його смерть стала наслідком дій у стані алкогольного сп’яніння. Закон дійсно передбачає, що допомога не виплачується, якщо загибель військового сталася через дії, вчинені ним у стані сп’яніння. Однак, щоб це довести, необхідно підтвердити причинний зв’язок між сп’янінням і смертю, чого зроблено не було. Матеріали справи також показали, що обставини отруєння метанолом не з’ясовані, і невідомо, сталося це з вини самого військовослужбовця чи через сторонніх осіб.
Тому суд дійшов висновку, що посилання на алкогольне сп’яніння як підставу для відмови у виплаті допомоги є безпідставним і незаконним.Детальніше: рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/6805/25 від 14 жовтня 2025 року
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19341/25 від 08 жовтня 2025 року суд визнав протиправною відмову у призначенні одноразової грошової винагороди матері та дружині загиблого військовослужбовця.
Згідно з матеріалами справи, жінки звернулися до суду, оскаржуючи відмову Міністерства оборони України у виплаті їм вказаних вище коштів. Причиною відмови стало те, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові військовослужбовця виявлено етиловий спирт в концентрації 0,88%.
Приймаючи рішення у справі, суд зазначив, що Міністерство оборони України не надало доказів, що чоловік притягувався до адміністративної відповідальності, або що його смерть настала через дії у стані алкогольного сп’яніння. Закон передбачає, що допомога не виплачується, якщо смерть військового стала наслідком його власних дій у стані сп’яніння. Однак сам факт наявності алкоголю в крові не є підставою для відмови у виплаті допомоги родині. Суд також зазначив, що має має бути доведений причинний зв’язок між сп’янінням і смертю. Оскільки таких доказів у справі не було, суд задовольнив позовні вимоги матері та дружини загиблого.
Детальніше: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19341/25 від 08 жовтня 2025 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/6010/25 від 21 жовтня 2025 року визнано протиправною відмову у призначенні одноразової грошової винагороди дружині та двом дочкам загиблого військовослужбовця.
Відповідно до обставин справи дружина захисника звернулася до суду, оскаржуючи відмову у виплаті їй та її дітям одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішення про відмову обгрунтовано тим, що під час токсикологічної експертизи у крові загиблого виявили 0,51% етилового спирту. Відповідно до статті 16-4 цього ж Закону, одноразова допомога не виплачується, якщо смерть військовослужбовця сталася внаслідок правопорушення або перебування у стані алкогольного сп’яніння.
Суд зазначив, що сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. У такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між станом сп’яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю). Враховуючи те, що Міністерством оборони України не доведено, що смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп’яніння, суд задовольнив позовні вимоги жінки.
Детальніше: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/6010/25 від 21 жовтня 2025 року.
Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 400/3395/24 від 20 жовтня 2025 року залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправною та скасовано відмову Міністерства оборони України у призначенні батьку та матері загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Батько та матір полеглого під час захисту Батьківщини захисника звернулися до суду у зв’язку із тим, що Міністерство оборони України відмовило їм у виплаті одноразової грошової допомоги, зазначивши як підставу такого рішення те, що виплата не здійснюється якщо смерть є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення у справі, суд зазначив, що за висновком військово-лікарської комісії травма, яка призвела до смерті військовослужбовця, пов’язана із захистом Батьківщини. Це спростовує припущення про те, що смерть настала через правопорушення чи алкогольне сп’яніння. Міністерство оборони України не надало жодних доказів, які б підтверджували протилежне, а його доводи базувалися лише на припущеннях. Тому суд дійшов висновку, що відмова у виплаті одноразової допомоги була незаконною, і рішення про відмову підлягає скасуванню.
Детальніше: постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 400/3395/24 від 20 жовтня 2025 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/2129/25 від 20 жовтня 2025 року, суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправною та скасовано відмову Міністерства оборони України у призначенні матері та сину загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Матері та сину загиблого захисника було відмовлено у призначенні вказаної вище допомоги через нібито його перебування у стані алкогольного сп’яніння на момент смерті.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що Міністерство оборони України не надало жодного доказу, який би підтверджував, що військовослужбовець перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння на момент смерті. З медичних документів встановлено, що військовослужбовець мав серйозні захворювання печінки (гепатит С, цироз), а препарати, які йому вводили перед аналізом крові, містили етанол як допоміжну речовину, що могло вплинути на результати токсикології. Суд також зауважив, що акт огляду на сп’яніння стосується іншого дня, а не дня смерті.
Враховуючи те, що Міністерство оборони України не довело, що смерть настала через дії у стані сп’яніння, суд визнав, що відмова у виплаті допомоги була безпідставною та незаконною.
Детальніше: постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/2129/25 від 20 жовтня 2025 року.