Відповідно до обставин справи, на чоловіка було складено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень за те, що він нібито переміщався територією України і не мав при собі оригіналу військово-облікового документу.
Не погоджуючись із таким рішенням, чоловік подав позовну заяву до суду, обґрунтовану тим, що він пред’явив працівникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) обліково-послужну картку, однак все одно був затриманий представниками ТЦК та СП. Постанову було складно без його участі, з її змістом він ознайомився тільки при розгляді справи в суді. Справу про адміністративне правопорушення також було розглянуто за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що в протоколі не вказано, що він складений під час дії особливого стану, а сам документ наданий до суду в нечитабельному вигляді. Сама постанова не містить підпису особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності. Крім цього, ТЦК та СП не надав доказів направлення її чоловіку.
У зв’язку з наведеним, суд задовольнив позовні вимоги чоловіка та скасував постанову.