Відповідно до обставин справи, військовослужбовець в травні 2022 року не з’явився вчасно до військової частини без поважних причин та до вересня 2024 був відсутній у місці несення служби. У зв’язку з такими діями його обвинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Свою вину у вчиненому військовослужбовець визнав, однак щиро покаявся і просив суворо його не карати.
Розглянувши матеріали справи, суд вирішив, що щире каяття та те, що чоловік активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення є обставинами, які пом’якшують покарання, а тому, визнаючи його винним та призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, одночасно звільнив військовослужбовця від реального його відбування з випробуванням.
При цьому чоловік повернувся до військової частини для продовження проходження військової служби.