Відповідно до обставин справи, військовослужбовець за мобілізацією самовільно залишив військову частину. Після затримання його звинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Представник військовослужбовця у судовому засіданні подав клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що той бажає повернутися до військової служби та виконувати бойові завдання. При цьому до матеріалів справи була долучена письмова згода командира військової частини про повернення такого військовослужбовця.
Розглянувши подане клопотання, суд його задовольнив з посиланням на ч. 5 ст. 401 КК України, де зазначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.