У зв’язку зі змінами в законодавстві та доповненням статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), значно розширилися підстави для притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. Проте на практиці територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) допускають численні порушення, зокрема щодо порядку складання повісток, належного повідомлення громадян, ідентифікації осіб та оформлення постанов.
У багатьох випадках особи дізнавалися про адміністративні стягнення вже після їх винесення, не маючи змоги реалізувати своє право на захист. Такі обставини спонукають громадян звертатися до суду з вимогами про визнання дій ТЦК та СП протиправними та скасування відповідних постанов.
Судова практика свідчить, що за наявності процесуальних порушень суди стають на бік позивачів, скасовуючи складені постанови про адміністративне правопорушення та накладені штрафи.
Рішенням Південного міського суду Одеської області від 29 липня 2025 року в справі №519/821/25 про адміністративне правопорушення суд визнав протиправною та скасував постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до обставин справи, чоловік подав до суду позов, оскаржуючи складену на нього постанову про адміністративне правопорушення у зв’язку з тим, що він нібито не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив правила військового обліку. Він зазначив, що не отримував повістку про необхідність з’явитися до ТЦК та СП та наголосив на порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки у винесеній постанові відсутні належні докази вчинення адміністративного правопорушення, а також не надано підтверджень того, що його було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.
Приймаючи рішення, суд наголосив, що з винесеної постанови не зрозуміло коли, згідно з якою повісткою чоловік повинен був з’явитися до ТЦК та СП та з якої метою. Крім цього, постанова не містить опису обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: дату повістки, дату отримання такої повістки, дату проведення перевірки, дату виявлення правопорушення, а тому є такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням від 29 липня 2025 року Інгульський районний суд міста Миколаєва у справі № 489/4337/25 скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно з обставинами справи, чоловік подав до суду позов, оскаржуючи складену на нього постанову за нібито неявку до ТЦК та СП по повістці. Він наголосив, що повістку, надіслану поштою через «Укрпошту», не отримував, а відправлення було повернено з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що у копії поштового відправлення повістки в розділі «адресат» зазначено лише прізвище, ім’я, по батькові та адресу чоловіка, але відсутній номер телефону, за яким працівник пошти міг би повідомити його про надходження листа з позначкою «Повістка ТЦК». Конверт з рекомендованим повідомленням про вручення має відмітку про повернення відправнику з позначкою «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Таким чином, у зв’язку з відсутністю доказу надсилання повістки, постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням від 29 липня 2025 року Інгульський районний суд м. Миколаєва у справі № 489/3652/25 визнав протиправною та скасував постанову про адмністративне правопорушення, передбачене ч. ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до матеріалів справи, чоловік звернувся до суду з позовом, оскаржуючи складену на нього постанову у зв’язку з нібито неявкою до ТЦК та СП по повістці.
Він зазначив, що 2 травня 2025 року прибув до ТЦК та СП за телефонним викликом, і того ж дня на нього склали постанову про адміністративне правопорушення. Чоловік не згоден із цією постановою, бо повістку поштою не отримував і не знав про її існування. Лише через «Вайбер» йому надійшло повідомлення про можливість отримати якесь відправлення в «Укрпошті», але не було вказано, що це саме повістка. Уже 21 квітня він отримав повідомлення, що відправлення повернули, хоча у повідомленні було вказано про зберігання до 1 травня. Крім цього, він вказав, що ТЦК та СП порушив порядок оформлення повістки: її не сформували через відповідний реєстр, у відправленні не було даних про працівника пошти, а направили її із запізненням — на тиждень пізніше від дати складання. Крім того, на час складання повістки він проходив ВЛК, про що повідомив через застосунок «Резерв+», і ця інформація була відома ТЦК та СП.
Приймаючи рішення, суд зазначив, що за наявності можливості отримання ТЦК та СП персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами ст. 201-1 КУпАП не застосовується. У справі немає доказів того, що саме заважало ТЦК та СП отримати ці дані без участі чоловіка. Крім цього, суд наголосив, що факт отримання ним повідомлення у за стосунок «Вайбер» про надходження до відділення поштового зв’язку відправлення на його адресу не є беззаперечним доказом належного повідомлення про необхідність отримання повістки.
Рішенням від 29 липня 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у справі № 711/3311/25 визнав визнав протиправною та скасував постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до обставин справи, чоловік звернувся до суду з оскарженням постанови про адміністративне правопорушення, складеної за нібито непред’явлення військово-облікового документа. Він вказав про помилки в документі: як посвідчення особи було зазначено водійське посвідчення, яке не є офіційним документом для встановлення особи; також була неправильно вказана дата народження. Він зауважив, що незрозуміло, які саме норми були порушені, не вказано конкретний акт чи до якої категорії осіб він належить. Також чоловік звернув увагу, що хоч і втратив військово-обліковий документ, він пред’явив його електронний варіант через застосунок «Резерв+», що відповідає вимогам закону. Крім того, в постанові зазначено, що чоловік був особисто повідомлений про дату та час розгляду справи, однак немає жодного документа, який це підтверджує.
Приймаючи рішення, суд зазначив наявність у особи військово-облікового документа в електронній формі, наприклад, у відповідному застосунку мобільного телефону, або у вигляді роздрукованого військово-облікового документу з QR-кодом, є рівнозначним військово-обліковому документу у паперовій формі, оскільки усі вони мають однакову юридичну силу, а тому у діях чоловіка відсутній склад адміністративного правопорушення.
Рішенням від 29 липня 2025 року Любарського районного суду Житомирської області у справі № 282/852/25 визнано протиправною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та скасовано накладений штраф у розмірі 17 000 грн.
Згідно з обставинами справи, чоловік звернувся до суду з позовом, оскаржуючи постанову, складену через його нібито неявку за повісткою до ТЦК та СП. Він зазначив. що постійно проживає за місцем реєстрації та з нього не виїжджав. У 2003–2004 роках проходив строкову службу, а в 2014 році був знятий з військового обліку за станом здоров’я. 21 листопада 2023 року його повторно поставили на облік з оновленням усіх даних. Повістки він не отримував, від неї не відмовлявся, і жодних спроб вручити її йому чи членам сім’ї не було. Дзвінків із ТЦК та СП, “Укрпошти” чи повідомлень про надходження рекомендованого листа він не отримував.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що жодного доказу щодо належного оповіщення чоловіка ТЦК та СП не надав, а тому неможливо встановити факт правильного оповіщення про необхідність з`явитись до ТЦК та СП. Враховуючи наведене, постанова є такою, що підлягає скасуванню.