Відповідно до обставин справи чоловік звернувся до суду з позовною заявою щодо оскарження дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), які полягають у виготовленні та врученні повістки про виклик без дати і номера.
Він зазначив, що вказаний документ сфальсифікований, підпис на ньому підроблений, а мета виклику взагалі не вказана. Крім цього, чоловік наголосив на порушенні процедури вручення повістки.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження у справі, зазначивши, що оповіщення громадян не є рішенням чи дією ТЦК та СП, а тому спір не може розглядатися в судовому порядку.
Не погоджуючись із таким рішенням, чоловік подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з п. 1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Поняття «позов, який не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства» слід розуміти ширше: воно охоплює як позови, що не можуть розглядатися в адміністративному суді, так і ті, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Суд наголосив, що виготовлення і вручення ТЦК та СП повістки чоловіку не є рішенням чи дією ТЦК та СП, а тому її не можна оскаржити в суді: “Повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону”. Суд також послався на правову позицію Верховного Суду у справі №300/1263/22, зазначивши, що суди попередніх інстанцій правильно її врахували, відмовляючи у відкритті провадження у справі.
Крім цього, суд касаційної інстанції додатково зазначив, що аргументи чоловіка про порушення процедури вручення повістки та передчасне звинувачення у вчиненні фальсифікації, яке передбачене статтею 336 Кримінального кодексу України, можуть бути розглянуті судом у межах відповідного кримінального провадження.
У зв’язку з наведеним, суд відмовив у задоволенні касаційної скарги.