Відповідно до обставин справи військовослужбовець звернувся до суду, щоб оскаржити наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідно до якого йому не нараховували грошове забезпечення, не виплатили премію у повному обсязі, відповідний відсоток премії та додаткову винагороду за певний період. Він зазначив, що військова частина за результатом службового розслідування встановила несвоєчасне повернення до військової служби після лікування, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне залишення військової частини або місця служби).
За результатами розгляду справи суд зазначив, що факт самовільного залишення військової частини має розглядатися в судовому порядку. При цьому наявність чи відсутність адміністративного або кримінального правопорушення встановлюється виключно на підставі постанови або вироку суду.
Водночас військова частина не надала доказів притягнення військовослужбовця до відповідальності або звернення до правоохоронних органів. Таким чином, факт самовільного залишення та несвоєчасного прибуття не доведено, а висновки службового розслідування визнані недостовірними.
У зв’язку з наведеним, суд визнав наказ командира військової частини про результати службового розслідування, яким військовослужбовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності, незаконним і скасував його. При цьому суд зазначив, що оскільки факт порушення не підтвердився, військова частина не мала підстав для невиплати чоловіку грошового забезпечення.
Детальніше: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9389/24 від 24 липня 2024 року.