Статус військовослужбовця та учасника бойових дій сам по собі не є підставою для поновлення строку звернення до суду: позиція Верховного Суду

Військовослужбовець звернувся до суду з позовом до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення відповідних сум у розмірі 725 190,83 грн.
Позов подано 23 липня 2024 року, тоді як остаточний розрахунок із чоловіком було здійснено 06 червня 2024 року шляхом зарахування коштів на його рахунок на виконання судового рішення.
Суд першої інстанції залишив позов без руху у зв’язку з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України, та зобов’язав подати заяву про поновлення строку.
Чоловік обґрунтовував пропуск строку тим, що проходить військову службу в умовах воєнного стану, має статус учасника бойових дій, а також посилався на тримісячний строк, передбачений статтею 233 КЗпП України. Однак суди вказали, що ці обставини не підтверджують наявності об’єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що військовослужбовець не довів існування поважних причин пропуску процесуального строку, а сам факт проходження військової служби та наявності статусу учасника бойових дій не є автоматичною підставою для його поновлення без підтвердження конкретних перешкод.
Верховний Суд погодився з такими висновками та зазначив, що у спорах щодо проходження публічної служби застосовується спеціальний місячний строк звернення до суду, який обчислюється з моменту фактичного розрахунку при звільненні.
Суд наголосив, що сам по собі воєнний стан, проходження військової служби або статус учасника бойових дій не є безумовною підставою для поновлення строку. Для цього необхідно довести прямий причинний зв’язок між такими обставинами та неможливістю звернення до суду у встановлений строк.
Також Верховний Суд звернув увагу, що практика щодо поновлення строків у випадках мобілізації чи участі у бойових діях є ситуативною і залежить від доведення реальних, об’єктивних перешкод, а не формального статусу особи.
Оцінивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що чоловік не навів і не довів обставин непереборного характеру, які унеможливили своєчасне подання позову, а тому підстави для поновлення строку відсутні.
У зв’язку з цим Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення.
Детальніше: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 620/10222/24 від 17 квітня 2026 року.