Строк звернення до суду щодо середнього заробітку за затримку розрахунку обчислюється окремо з моменту кожної виплати: позиція Верховного Суду

Згідно з обставинами справи, колишній військовослужбовець звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо непроведення належного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум.
Чоловік зазначав, що після звільнення неодноразово звертався до суду для захисту своїх прав, оскільки всі належні виплати були проведені не в день звільнення, а частинами протягом тривалого часу. Зокрема, на виконання одного із судових рішень військова частина виплатила йому понад 229 тис. грн у липні 2024 року, а додаткові суми були виплачені лише у березні 2025 року.
На думку чоловіка, остаточний розрахунок із ним було проведено саме у березні 2025 року, тому строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку слід обчислювати саме з цієї дати.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повернув частину позовних вимог. Суди виходили з того, що щодо суми, виплаченої 31 липня 2024 року, позивач пропустив встановлений законом місячний строк звернення до суду.
У касаційній скарзі представник чоловіка наполягав, що строк звернення до суду починає свій перебіг лише після проведення повного та остаточного розрахунку, який, на його переконання, відбувся у березні 2025 року.
Верховний Суд зазначив, що відповідальність роботодавця за статтею 117 КЗпП України настає у разі несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні. При цьому якщо належні працівнику суми виплачуються не одноразово, а частинами, кожна окрема виплата є самостійним фактом часткового погашення заборгованості.
Суд наголосив, що кожен епізод виплати завершує окремий період порушення щодо відповідної частини заборгованості. Відтак строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку повинен обчислюватися окремо щодо кожної виплати з моменту її фактичного проведення.
Верховний Суд підкреслив, що подальші виплати не поновлюють та не продовжують строк звернення до суду щодо сум, які були виплачені раніше. Тому отримання додаткових виплат у березні 2025 року не впливає на початок перебігу строку щодо суми, виплаченої ще 31 липня 2024 року.
У зв’язку з наведеним Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що чоловік пропустив місячний строк звернення до суду щодо вимог, пов’язаних із сумою, виплаченою 31 липня 2024 року, а тому касаційну скаргу залишено без задоволення.
Детальніше: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9470/25 від 12 березня 2026 року.