Відповідно до матеріалів справи військовослужбовець звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини, яка полягала у нерозгляді поданого ним рапорта на звільнення з військової служби за станом здоров’я. Підставою для звільнення слугував висновок військово-лікарської комісії, яким його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач зазначив, що у зв’язку з наявним захворюванням він є нетранспортабельним, а тому не мав можливості особисто прибути до військової частини. З цієї причини рапорти про звільнення разом із підтверджувальними медичними документами він надсилав поштовим зв’язком.
Військова частина відмовилася розглядати подані документи, посилаючись на те, що для прийняття рішення про звільнення військовослужбовець повинен особисто прибути до частини та надати письмові пояснення щодо причин самовільного залишення військової частини.
Приймаючи рішення, суд зазначив, що за результатами розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов’язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту (заяви). Розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення (відповідь) доведена до військовослужбовця належним чином.
Враховуючи наведене, суд визнав бездіяльність військової частини щодо нерозгляду рапорту військовослужбовця на звільнення протиправною.
Детальніше: постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі 160/12914/24 від 26 серпня 2025 року.