До суду звернувся військовий із позовом до військової частини, в якій він проходив службу. У своїй заяві чоловік просив, зобов’язати частину нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях за період з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р.
В обґрунтування своїх вимог чоловік зазначив, що під час проходження служби у цій військовій частині він безпосередньо брав участь у бойових діях. Однак командування частини не нарахувало та не виплатило йому додаткову винагороду за жовтень 2022 року. У зв’язку з чим він змушений був звернутися до суду.
Військова частина в відзиві на позовну заяву вказувала, що 26.10.2024 року було проведено службове розслідування за фактом невиконання наказу позивача. За результатами розслідування наказом командира військової частини чоловіка позбавили додаткової грошової винагороди.
Розглянувши матеріали справи, суд вказав, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які відмовилися виконувати бойовий наказ.
Дослідивши матеріали службового розслідування, суд з’ясував, що 24.10.2022 позивач відмовився виконувати наказ. Однак 24.10.2022 близько 11:00 позивач вибув на місце виконання поставлених бойових завдань.
Таким чином чоловік не порушував військову дисципліну та вина у його діях відсутня.
Суд задовільнив вимоги чоловіка та зобов’язав військову частини нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за участь у бойових діях за жовтень 2022 року.
Таку позицію висловив Житомирський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 17 січня 2025 року по справі № 240/22391/24