За обставинами справи до суду звернувся колишній військовий з позовом до військової частини. В заяві чоловік просив зобов’язати військову частину виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог чоловік зазначав, що з 07.03.2023 по 15.03.2023 перебував на лікуванні у зв’язку з отриманим пораненням. У зв’язку зі станом здоров’я чоловіка було звільнено з військової служби. Після звільнення військова частина мала провести повний розрахунок з військовим. Однак повний розрахунок отримав тільки 25.03.2024 року.
Розглянувши матеріали справи суд вказав, що на час звільнення позивача з військової служби питання нарахування середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок регулювалося статтею 117 КЗпП України в редакції, яка передбачає обмеження, в шість місяців, щодо стягнення середнього заробітку. Таким чином суд вважав, що військова частина має нарахувати та виплатити чоловіку середній заробіток за 181 день за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 145 829,89 грн.
Військовою частиною не надано докази виплати вказаної суми позивачу.
Суд зобов’язав військову частину нарахувати та виплатити військовому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 145 829,89 грн.
Таку позицію висловив Вінницький окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 03 лютого 2025 р. у справі № 120/10487/24