Військовослужбовець, добровільно мобілізований під час збройної агресії рф, звернувся до суду через відмову військової частини звільнити його за станом здоров’я. Під час захисту Батьківщини він отримав поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Після тривалого лікування медико-соціальна експертна комісія встановила йому третю групу інвалідності до 2026 року.
Чоловік підготував рапорт про звільнення та надіслав його поштою, оскільки через стан здоров’я та відсторонення від служби не міг особисто прибути до військової частини. Командування частини відмовило у звільненні, аргументуючи це тим, що рапорт було подано поштою, а також посилаючися на кримінальне провадження щодо самовільного залишення частини військовослужбовцем.
Однак військовий зазначив, що командуванню було відомо, що він після отриманих поранень перебував на лікуванні, а також що перед тим, як надіслати рапорт, неодноразово намагався подати рапорт на звільнення особисто безпосередньому командиру. Крім того, надав докази, що на момент звернення кримінальне провадження щодо нього було закрито.
Суд зауважив, що в рапорті військовослужбовця були чітко вказані підстави для звільнення, зокрема підтвердження інвалідності третьої групи. Командування частини в свою чергу формально підійшло до розгляду документів, не врахувавши всі обставини, що мали значення. Суд також відзначає, що жодна норма чинного законодавства не забороняє військовослужбовцю звернутися з рапортом засобами поштового зв’язку.
Суд визнав, що військова частина порушила права військовослужбовця, не виконавши обов’язок належного розгляду його рапорту. Ухвалено рішення про те, що дії командування були протиправними, а відмова у звільненні необґрунтованою.
За результатами розгляду матеріалів справи, суд ухвалив рішення на користь військовослужбовця, зобов’язавши військову частину звільнити чоловіка у зв’язку з 3 групою інвалідності. Також оборонцю вдалося стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу.
Детальніше: рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/15810/24 від 21.11.2024