Військовослужбовець, який проходив службу на посаді водія-електрика у військовій частині, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через бездіяльність командування, яке відмовило у розгляді його рапорту про звільнення за сімейними обставинами.
Чоловік брав участь у бойових діях у Донецькій області, але через хворобу матері, яка має інвалідність першої «Б» групи, подав рапорт про звільнення 13 травня 2024 року. Окрім того, його батько має тяжкі невиліковні хвороби, тому військовослужбовець єдиний, хто може доглядати матір.
Попри повний пакет документів, командування повернуло рапорт, посилаючися на те, що норма закону, яка давала право на звільнення за сімейними обставинами, скасована з 18 травня 2024 року.
Суд після розглядів матеріалів справи встановив, що така відмова командування є безпідставною, оскільки військовослужбовець, у матері якого інвалідність І групи, має право на звільнення з лав ЗСУ незалежно від наявності чи відсутності необхідності здійснення постійного догляду.
Суд зазначив, що аргумент військової частини про відсутність у позивача права на звільнення — безпідставний. Військовослужбовець подав рапорт 13 травня 2024 року, коли ще діяла норма закону, яка це право гарантувала. Її скасування 18 травня 2024 року не позбавляє позивача можливості звільнитися, оскільки звернення було зроблено до змін у законодавстві.
Суд визнав дії військової частини протиправними, а вимоги військовослужбовця повністю задовольнив. Командування зобов’язано звільнити чоловіка за сімейними обставинами.
Детальніше: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 р. справа №160/21177/24