Військовослужбовець звернувся до суду, оскаржуючи наказ територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) про його призов на військову службу та наказ військової частини про зарахування до списків особового складу військової частини.
Він зазначив, що не підлягав призову на військову службу, оскільки був заброньованим працівником АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» за списком, погодженим Міністерством оборони України.
Рішення про призов ТЦК та СП обгрунтував тим, що військовослужбовець був зарахований до оперативного резерву першої черги під час проходження військової служби в 2018 році та мав статус резервіста.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, а саме: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
При цьому в разі зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на підставі рішення про його бронювання відповідний ТЦК та СП вносить дані про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
В рішенні зазначено: “Отже, визначальними обставинами цієї справи є те, що позивач, перебуваючи в статусі резервіста (при звільненні з військової служби був зарахований до оперативного резерву) був заброньований на підставі наказу Мінекономіки України. Саме з цими обставинами відповідач пов’язує наявність підстав для відмови у зарахуванні позивача на спеціальний облік. При цьому суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, про що вже зазначено судом вище з посиланням на ст.23 Закону №3543-ХІІ та ч.2 ст. 39 Закону №2232-XII.”
Суд встановив, що ТЦК та СП зобов’язаний у п’ятиденний строк з моменту отримання рішення про бронювання зарахувати військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік незалежно від його статусу резервіста.
Суд підкреслив, що ТЦК та СП не наділені повноваженнями самостійно приймати рішення щодо зарахування або відмови в зарахуванні. Законодавство вимагає узгодженості між фактом бронювання і перебуванням на спеціальному обліку, тому розмежування цих підстав є неправомірним.
У зв’язку з наведеним суд визнав наказ про призов на військову службу під час мобілізації, наказ військової частини про зарахування до списків особового складу протиправними та зобов’язав військову частину виключити військовослужбовця зі списків особового складу частини.
Детальніше: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27761/24 від 07 січня 2025 року.