Військовослужбовець звернувся до суду з позовом про оскарження відмови військової частини у звільненні його з військової служби на підставі необхідності здійснення постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю І групи. У поданому рапорті позивач вказав на наявність родинного зв’язку з батьком, його статус особи з інвалідністю І групи, що потребує постійного стороннього догляду, а також на відсутність інших членів сім’ї, спроможних забезпечити відповідний догляд, долучивши підтверджуючі документи.
Військова частина обґрунтувала відмову у звільненні тим, що у військовослужбовця є брат, який також проходить військову службу.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги військовослужбовця, визнавши відмову у звільненні з військової служби незаконною та зобов’язавши військову частину здійснити його звільнення. У своїх рішеннях суди зазначили, що перебування брата позивача на військовій службі виключає можливість його участі в постійному догляді за батьком. Крім того, матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що брат подавав рапорт на звільнення за аналогічною підставою.
Не погоджуючись із такими рішеннями, військова частина подала касаційну скаргу, зазначивши, що проходження військової служби двома синами не підтверджує відсутність члена сім’ї першого ступеня споріднення.
Суд касаційної інстанції за результатом розгляду касаційної скарги зазначив, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
У рішенні вказано, що відсутність членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення слід розуміти як фактичну неможливість таких осіб здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю. Якщо такі родичі формально існують, але з об’єктивних причин (наприклад, військова служба, полон, відбування покарання) не можуть здійснювати догляд, це прирівнюється до їх відсутності.
Враховуючи наведене, суд відмовив у задоволенні касаційної скарги.