Відповідно до обставин справи, чоловік звернувся до суду з позовною заявою щодо оскарження бездіяльності територіального центру комплектування та соціального підтримки (далі – ТЦК та СП), яка полягає в неоформленні його права на відстрочку. Він зазначив, що є студентом денної форми навчання за ступенем доктора філософії у вищому навчальному закладі. У зв’язку з цим поштовим зв’язком подав заяву та підтверджуючі документи до ТЦК та СП, однак жодної дії для оформлення відстрочки останній не вчинив, зазначивши про необхідність особистої явки.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що нормами законодавства України встановлений обов’язок для військовозобов’язаних особисто повідомляти про зміни сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади ТЦК та СП. При цьому в законі не передбачено обов’язку особистого відвідування ТЦК та СП для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
Таким чином, законодавство України не вимагає особистого відвідування ТЦК та СП для подання заяви на відстрочку, а тому чоловік, надсилаючи документи поштовим зв’язком, дотримався встановленої процедури звернення до ТЦК та СП.
Крім цього, суд наголосив, що відсутність правильно оформленого рішення про надання відстрочки або обґрунтованої відмови у відстрочці від призову під час мобілізації свідчить про незаконну бездіяльність ТЦК та СП, оскільки саме до їхньої компетенції належить вирішення цього питання.
Враховуючи наведене, суд задовольнив позовні вимоги чоловіка, визнав бездіяльність ТЦК та СП протиправною та зобов’язав останнього вчинити такі дії.