Захворювання, пов’язане із захистом батьківщини, дає право на виплату 1 млн грн незалежно від дати його встановлення: позиція суду

Згідно з обставинами справи, військовослужбовець звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої п. 4 Постанови №153.
Позивач зазначав, що був призваний на військову службу у віці до 25 років, брав безпосередню участь у бойових діях протягом 128 днів, а під час проходження служби у нього було встановлено захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини, у зв’язку з чим його звільнили за станом здоров’я.
Військова частина відмовила у виплаті винагороди, посилаючись на те, що станом на дату набрання чинності Постановою №153 військовослужбовець не мав шести місяців участі у бойових діях, а захворювання було встановлено вже після набрання постановою чинності.
Суд зазначив, що Постанова №153 передбачає виплату повної одноразової винагороди військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях менше шести місяців, якщо це пов’язано з пораненням, травмою, контузією, каліцтвом або захворюванням, отриманими під час захисту Батьківщини.
При цьому суд наголосив, що Постанова №153 не містить вимоги, щоб захворювання було встановлене саме до 13 лютого 2025 року. Вона визначає лише необхідність наявності причинного зв’язку між захворюванням і захистом Батьківщини, а не дату його встановлення.
У зв’язку з наведеним суд визнав протиправною бездіяльність військової частини, зобов’язав нарахувати та виплатити військовослужбовцю одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 грн.
Детальніше: рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/8569/25 від 29 червня 2026 року.