18 квітня 2025 року Рівненський окружний адміністративний суд вирішив зобов’язати військову частину звільнити захисника у зв’язку з потребою доглядати матір, яка має інвалідність ІІ групи.
Обставини справи.
Мама чоловіка потребує постійного стороннього догляду, їй встановлено ІІ групу інвалідності. У військового є сестра, яка давно проживає за кордоном, через що не може доглядати матір.
Військова частина спочатку відмовила у звільненні, мотивуючи це наявністю інших родичів. Однак, ця формальна підстава не витримала критики в суді, який ретельно проаналізував обставини справи та чинне законодавство.
У своєму рішенні суд підкреслив, що згідно з пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” військовослужбовець має право на звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю постійного догляду за одним із батьків з інвалідністю II групи.
Ключовим моментом у рішенні суду стало тлумачення поняття “член сім’ї” та “можливість здійснювати догляд”. Суд, спираючись на статтю 3 Сімейного кодексу України, чітко зазначив, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. Відповідно, діти особи з інвалідністю, які не проживають разом з нею, не можуть вважатися членами її сім’ї в контексті здійснення постійного догляду.
Суд також наголосив на різниці між “обов’язком утримання” та “обов’язком здійснення постійного догляду”. Очевидно, що здійснювати такий догляд, проживаючи окремо, а тим більше в іншій країні, неможливо.
Номер справи: №460/3522/25. Прочитати повний текст рішення можна за цим посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.