У зв’язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року (далі – Постанова №168) виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям за період участі у бойових діях та проходження лікування, зросла кількість спорів щодо відмови у нарахуванні так званих “бойових” — 100 000 гривень за лікування після поранень, отриманих під час захисту Батьківщини. На практиці військові частини нерідко відмовляють у виплатах, посилаючись на відсутність тяжкості поранення, не вважають реабілітацію належним лікуванням або ігнорують подані документи.
У таких випадках військовослужбовці змушені звертатися до суду з вимогами визнати дії військових частин протиправними та зобов’язати провести відповідні нарахування.
Рішенням від 25 липня 2025 року Чернівецький окружний адміністративний суд у справі № 600/2819/24-а визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати 100 000 грн. “бойових” військовослужбовцю за період перебування на лікуванні у зв’язку з отриманим пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини.
Згідно з встановленими у справі обставинами, військовослужбовець звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому оскаржував бездіяльність командування військової частини, що полягала у невиплаті додаткової грошової винагороди за час його лікування після отриманої у вересні 2023 року бойової травми.
Суд у рішенні зазначив, що відповідно до Постанови №168 право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн мають військовослужбовці, які через поранення, контузію, травму або каліцтво, отримані після запровадження воєнного стану під час захисту Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (в Україні чи за кордоном), у відпустці для лікування, або переміщуються між медичними закладами. Виплати здійснюються за весь період такого лікування чи відпустки на підставі висновку ВЛК. Враховуючи наявність в матеріалах справи рішення ВЛК про те, що травма є тяжкою і пов’язаною із захистом Батьківщини, військова частина зобов’язана була провести виплату спірних коштів.
Рішенням від 18 липня 2025 року Тернопільський окружний адміністративний суд у справі № 500/2123/25 зобов’язав військову частину нарахувати та виплатити військовослужбовцю додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. пропорційно часу перебування на лікуванні після отриманого поранення під час захисту Батьківщини.
Відповідно до обставин справи, військовослужбовець подав до суду позов, оскаржуючи бездіяльність військової частини щодо нарахування йому “бойових” за період проходження лікування після тяжкої травми. Він зазначив, що надав усі виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довіку ВЛК, однак виплат так і не отримав.
Приймаючи рішення, суд зазначив, що нарахування та виплата військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень здійснюється за таких умов: пов’язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини; факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Враховуючи наявність у військовослужбовця всіх умов, військова частина зобов’язана була провести виплату “бойових”.
Рішенням від 11 липня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд у справі № 140/3168/25 визнав неправомірною бездіяльність військової частини, яка не здійснила виплату 100 000 грн додаткової винагороди військовослужбовцю за період лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини.
Згідно з обставинами справи, військовослужбовець звернувся до суду через бездіяльність військової частини, яка відмовлялася виплатити йому “бойові” за час проходження лікування після отриманої травми.
Таку відмову військова частина обгрунтувала тим, що отримане поранення рішенням ВЛК віднесено до категорії “легких”, а не “тяжких”.
Приймаючи рішення, суд зазначив, що нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям здійснюється за наявності таких умов: поранення (контузія, травма, каліцтво) було отримано під час захисту Батьківщини; військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні (в тому числі за кордоном) унаслідок такого поранення; або перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що підтверджується висновком (постановою) ВЛК. Суд наголосив, що умова щодо тяжкості отриманої травми застосовується у разі виплати додаткової винагороди за період перебування у відпустці, а не за період стаціонарного лікування. У зв’язку з наведеним, військова частина зобов’язана нарахувати та виплатити 100 000 грн. пропорційно часу перебування на лікуванні.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 360/810/25 військову частину зобов’язано здійснити виплату військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн пропорційно періоду його перебування на лікуванні та у відпустці у зв’язку з пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини.
Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець був змушений звернутися до суду внаслідок бездіяльності військової частини, яка не здійснила виплату додаткової грошової винагороди («бойових») за відповідний період лікування та відпустки після отриманої травми.
В рішенні суд зазначив, що додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв’язку з пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), – включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. У зв’язку із наявністю всіх умов для отримання коштів, військова частина зобов’язана провести виплату “бойових”.
Рішенням від 09 липня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/3202/25 визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати “бойових” за період проходження лікування та зобов’язав провести нарахування таких коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, військовослужбовець подав адміністративний позов, у якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини, що не здійснила виплату додаткової грошової винагороди за період його лікування після бойового поранення.
Таку відмову військова частина обгрунтувала тим, що чоловік перебував на реабілітації, а не на стаціонарному лікуванні.
Приймаючи рішення, суд наголосив, що право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 мають військовослужбовці, які: отримали поранення, контузію, травму або каліцтво, пов’язані із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні у медичних закладах (в тому числі за кордоном), включно з періодом переміщення між лікарнями або знаходяться у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що підтверджується висновком ВЛК. При цьому суд звернув увагу, що реабілітаційний центр є закладом охорони здоров’я, а тому реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності. У зв’язку з наведеним, військова частина зобов’язана була нарахувати та виплатити “бойові” за час проходження реабілітації.